- примушування
- —————————————————————————————приму́шуванняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
примушування — я, с. Дія за знач. примушувати … Український тлумачний словник
примус — I у, ч. Натиск із чийогось боку; примушування. || Зусилля над собою. || Зумовлена кимсь або чимсь необхідність діяти певним способом, незалежно від бажання. || Натиск, обумовлений законом. •• З при/мусу а) силуючи себе; вимушено; б) без бажання,… … Український тлумачний словник
примусовий — а, е. 1) Який здійснюється через натиск із чийогось боку, примушування. || Який здійснюється через обов язок, повинність. •• Примусо/ва ліце/нзія дозвіл використати запатентовані винаходи, що видається компетентними державними органами без згоди… … Український тлумачний словник
принука — и, ж., розм. 1) Те саме, що примушування. || Той, хто примушує до чогось. •• Да/ти прину/ку кому примусити, спонукати кого небудь до чогось. 2) Те саме, що запрошення. 3) Те саме, що обов язок … Український тлумачний словник
мус — Мус: примушування [9] … Толковый украинский словарь
примус — (застосування сили щодо когось для його підкорення, досягнення своїх цілей тощо), примушування, силування, змушування, (з)неволення, приневолення, насильство, мус, принука … Словник синонімів української мови
заставляння — 1 іменник середнього роду покриття якоїсь поверхні або заповнення простору заставляння 2 іменник середнього роду віддавання в заставу заставляння 3 іменник середнього роду примушування розм … Орфографічний словник української мови
примус — 1 іменник чоловічого роду примушування примус 2 іменник чоловічого роду прилад … Орфографічний словник української мови